Чому обрали Дерево бажань? У вірші нашого земляка Миколи Кочкіна про це...
Чому обрали Дерево бажань? У вірші нашого земляка Миколи Кочкіна про це...
Із коріння зростають гілки
Нас з народження світ зустрічає
І летять без зупину роки.
Та коріння своє кожен має,
Де сімейні й родинні зв’язки.
У нас в кожного є Батьківщина,
Я люблю до нестями свою.
Батьківщина в людини єдина.
Вдячний Богу, що тут я живу.
Рідний край-моє серце, коріння
Із коріння зростають гілки,
Де любов до батьків, розуміння,
Там у щасті ростуть малюки.
Наша молодь в свободі зростає,
Гідних діток народжує нам,
Хай мов дзвоники сміх їх лунає,
Всім на радість, а також батькам.
Я сьогодні радію за молодь,
Не в пусту ми прожили роки.
І від цього з’являється гордість,
Що в нас діти сьогодні такі.
І з роками зростає родина,
Бо є діти й онуки у нас,
І є рідна Мала Батьківщина
Що об’єднує нас кожен час.
І немає ріднішої в світі,
Ніж моя слобожанська земля,
Доброзичливі люди, привітні.
Це велика родина, сім’я.
М.В.Кочкін 20.11.2017
Новопсковський поет Микола Кочкін написав цього вірша саме в той час, коли його діти з друзями як раз зварювали дерево, допомагали знайти дзвіночки та запрошували жителів громади прийти і загадати бажання!
Таким стало Дерево бажань наступноі ночі після того, як хтось загадав сніг! 22 листопада в Новопсковській громаді громаді випав перший сніг.
Перше бажання молодят Андрія та Iрини зявилося за тиждень після появи Дерева бажань.
А в перший день зими своє «Золоте весілля» відзначали новопсковські родини, які разом прожили півстоліття і на власному прикладі довели, що сім’я - це наполеглива праця щодня й щохвилини. А по закінченню свята родини Рибалко і Гарбарук повісили маленькі дзвіночки на символічне «Дерево бажань».
На наше запитання: - Що ж загадали?
Отримали відповідь: - Бажаємо всім жити в мирі та злагоді!
