A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Новопсковська селищна рада
Луганська область, Новопсковський район

Валентина Мазнєва: Працюємо щоб не затихало шкільне життя на селі

Дата: 04.11.2017 13:21
Кількість переглядів: 370

Чим живе сьогодні сільська школа, які має проблеми і хто допомагає їх вирішувати? - про це і не тільки в інтерв’ю з Валентиною Мазнєвою, директором Осинівської ЗОШ № 2. 

Торуючи стежину до школи. 

Валентину Миколаївну Мазнєву добре знають та щиро поважають в Осинове, хоча народилась вона в селищі Новопсков та й зараз  тут мешкає, а до цього деякий час навіть у Марківському районі жила – так вже склалася доля. Але ж вона ледь не двадцять років працює в Осинівській загальноосвітній школі №2 I-II ступенів, а з 2010 року очолює цей навчальний заклад.

Зі своїм покликанням та майбутньою професією жінка визначилась ще у юності, коли вступила на фізико-математичний факультет Луганського державного педагогічного інституту імені Т.Г. Шевченко (нині це класичний університет).

А після його закінчення занурилась у педагогіку і залишається вірною вчительській роботі ось уже протягом сорока двох років – такий в неї педагогічний стаж. Погодьтеся, це і величезний досвід, і знання, і вміння працювати з людьми – юними й дорослими.

Після закінчення вишу В.М. Мазнєву направили у село Височинівка, що на Марківщині, де вона плідно трудилась у тамтешній школі двадцять три роки. Можливо, й надалі залишалась б у сусідньому районі, але роки неухильно підточували здоров’я вже немолодих батьків Валентини Миколаївни, які проживали в Новопскові. Тому на їхнє прохання, щоб доглянути й допомогти стареньким, жінка повернулась на малу батьківщину. Потрібно було налагоджувати життя на новому-старому місці, тому Валентина Миколаївна продала будинок у Височинівці, а в Новопскові придбала квартиру, діти (їх у жінки двоє) пішли у місцеву школу. А ось вчительці з великим досвідом запропонували попрацювати у другій Осинове, де для неї знайшлося всього сім годин фізики.

- Часи були важкі, транспорт ходив нерегулярно, автобусного сполучення між населеними пунктами практично не було, тому, як правило, добиралась на роботу пішки, - згадує вона.

Але й в таких непростих умовах, навіть працюючи в той момент за мізерну зарплатню (менше, ніж половина тарифної ставки!) не полишила освітянської галузі, залишилась у школі.

Розширивши освітні обрії своїх учнів, надавши їм ґрунтовні знання, здобула міцний авторитет у дітей та визнання у їхніх батьків та колег. Тож не дивно, що саме В.М. Мазнєву призначили директором навчального закладу, коли попередниця полишила роботу за власним бажанням. Спочатку була виконуючою обов’язки, потім її затвердили на посаді. І керівництво відділу освіти не помилилося в своєму виборі: директор школи робить все, щоб навіть з плином часу школа розцвітала, розвивалась, рухалась, як кажуть, в ногу з часом.

Також Валентина Миколаївна не цурається громадського життя, як і належить освітянці, перебуваючи на видноті, завжди бере активну участь у громадських заходах, що відбуваються у селі. Ми й зустрілися з нею під час урочистостей на честь 380-річчя Осинове, коли Валентина Миколаївна разом з іншими вчителями готувала тематичну виставку на честь ювілею села. Навіть заклопотана справами, вона охоче відгукнулась на прохання розповісти про шкільне життя, але попрохала трохи зачекати, коли робота буде закінчена, а вже після того, напередодні концерту, ми з нею поспілкувалися.

Крокуючи до шкільної будівлі, жінка охоче розповідала про освітній заклад, тих, хто допомагає школі, показувала мені вже зроблене.

- Оцю доріжку з тротуарної плитки зробила нам Новопсковська об’єднана територіальна громада, бачите, як зручно і красиво. Всі дуже вдячні за це, адже з новою доріжкою змінився й зовнішній вигляд навколишньої території, - відзначила Валентина Миколаївна.

Так, естетично, рівнесенько, все виглядає дуже привабливо, - погоджуюся. Діточки відтепер рухаються до школи не по вибоїнам старого асфальту, а по гладкому покриттю різнокольорової плитки – все, як у містах.

Далі я звернула увагу на зручно і по-сучасно облаштовані сходи – про це подбав колишній випускник навчального закладу, а нині керівник СВОК «Слобожанський» (як відомо, саме це господарство є базовим для другої Осинове) Микола Олексійович Романченко.

- Також завдяки його допомозі два роки тому було заасфальтовано значну частину подвір’я (уявляєте, скільки це коштує зараз?), тоді зробили, стільки змогли, з часом залишок подвір’я також буде вкрито шаром нового асфальту, - запевнила співрозмовниця.

- Дорогу понад будівлею школи теж заасфальтували завдяки допомозі благодійника, - додала вона.

Під час тепер вже тривалої журналістської роботи мені доводилось неодноразово відвідувати різні навчальні заклади. І з власного досвіду неодноразово пересвідчувалась: вже вступивши на подвір’я школи, а тим більше переступивши її поріг та окинувши поглядом приміщення, можна відразу збагнути, хто і як в ній порядкує – дбайливий господар чи не дуже. В Осинівській ЗОШ №2 з першого погляду видно, що господиня в ній працьовита, вимоглива до себе та підлеглих, вміє налагодити плідні контакти з людьми. На шкільному подвір’ї лад і порядок, поступово піднімаються поки що невеличкі гліцинії – декоративні рослини, які з часом розквітнуть неймовірно духмяними бутонами екзотичних квітів. А ось десятки кущиків туї, посаджені раніше, вже піднялися, вкриваючи землю острівцями смарагдових килимів.

- В теплу пору територія довкола школи буяє зеленню, багатьма квітами, розкішними клумбами, - каже Валентина Миколаївна.

І дійсно, місце, де розташована школа, дивовижне: багато квітників, поруч високі багатолітні дерева, під якими встановлено майстерно виготовлені, ажурні лави, подібні й у Новопскові з’явились нещодавно – вже за часів існування об’єднаної територіальної громади. Що називається, рукою подати до дитячого ігрового та спортивного майданчиків. В кілька десятках метрів знаходиться духовно-культурний центр. Тож це місце і відпочинку, і громадських зборів та масових заходів. І виходить, що школа перебуває в епіцентрі всіх значущих сільських подій.

Фасад Осинівської ЗОШ №2 сяє новесеньким склопакетами, придбаними і встановленими за рахунок районного бюджету.

- Загалом встановили двадцять вісім нових вікон, - розповідає директор школи, - зробили це у тих класах і кабінетах, де відбувається навчальний процес. В основному охопили другий поверх. Балконний блок, де розташована учительська, змонтували за рахунок місцевого сільгосппідприємства.

Ось так – гуртом, не заважаючи один одному, і допомагають сільській школі представники різних структур – господарства, громади, відділу освіти. Ось таким чином на сьогодні й вдається досягати певних результатів, поліпшувати стан шкільної будівлі, зміцнювати матеріально-технічну базу.

Коли увійшли до школи, то відчули приємне тепло добре прогрітого приміщення. Надворі вже запанувала осіння мжичка, сиро, похмуро, прохолодно, а в Осинівській ЗОШ №2 – затишно, тепло і комфортно. Кімнати та рекреації великі, просторі, світлі. Всюди проведено ремонти, на стінах – приємного кольору шпалери, багато квітів, що створює позитивний радісний настрій.

- У минулому році вдалося повністю замінити систему опалення, - розповідає Валентина Миколаївна, - витрати на придбання нового устаткування взяло на себе базове господарство. Працівники школи – вчителі, техперсонал, всі брали участь в демонтажі старої системи. Довелося вирізувати старі труби, радіатори, уявіть собі, наскільки важко було тягнути з другого поверху величезні, на півтора десятки секцій, чавунні батареї. Так само порались з усім іншим обладнанням. Здали його на металобрухт, спонсор не взяв собі жодної копійки – всі виручені гроші пішли у фонд школи. За них ми придбали фарбу, шпалери, деякі інші будівельно-ремонтні матеріали. І таким чином привели приміщення до ладу.

Але то вже додатковий «бонус» від зробленого, - уточнила В.М. Мазнєва, - головне, що повністю переобладнали опалення. Фахівцями було встановлено нові котли, циркуляційні насоси (один - робочий, інший, ще більш потужний, - запасний), опалювальні конвектори сучасного типу. Причому радіатори змонтували у всіх приміщеннях – не тільки у класах і кабінетах, а й у спортзалі, допоміжних кімнатах, лаборантських. Тепер тепло циркулює безперешкодно і всюди. Немає ніяких заторів, «пробок», зашлакованості, у приміщеннях підтримується оптимальна температура і це головне. Також у цьому році, готуючись до нового навчального циклу, замінили систему водопостачання. Адже бачили, що у деяких місцях труби, пожежні гідранти почали протікати. Воно й зрозуміло: двадцять років не проводився ремонт водопостачального обладнання та заміна окремих вузлів. На це пішло сім тисяч гривень.

Нещодавно у школі переоблаштували кілька кабінетів – фізики, хімії, математики, інформатики. Адже Новопсковська об’єднана територіальна громада, незважаючи на те, що на сьогодні ця та інші школи – дві осинівські, дві новопсковські, макартетинська, не перебувають у веденні ОТГ, передала освітнім закладам мультимедійні комплекси, стаціонарні проектори, комп’ютерне обладнання. Зокрема Осинівській ЗОШ №2 передано три мультимедійних комплекси та проектори, все необхідне для проведення мережі Інтернету та належного оснащення кабінету інформатики. Тому в школі зробили все, щоб умови відповідали устаткуванню двадцять першого століття. Тож завдяки турботам громади у сільській школі впроваджуватимуться новітні технології та засоби навчання.

- Як Ви гадаєте, чи стануться позитивні зміни, якщо (або коли) новопсковські та осинівські школи все ж таки передадуть на баланс об’єднаної територіальної громади?

- Звичайно, ніхто з нас наперед не може сказати, стовідсотково спрогнозувати, як розвиватимуться події далі. Всім хочеться, щоб все було добре. Спілкуюсь з багатьма колегами, практично всі плекають надії на краще, багато хто вірить, що настане той час, коли загальноосвітні школи все ж таки передадуть громаді. Звичайно, є певні нюанси, але ще раз підкреслюю – освітяни сподіваються на позитивні інфраструктурні зміни.

Втім, все має бути ретельно пораховане, сплановане, підготовлено до змін, - відзначила директор школи. – Зараз ми беремо участь в проекті розвитку, але перед тим, як включитися в цю роботу, заздалегідь підготували всі необхідні документи, склали кошториси, розробили план дій, надали звіти, в тому числі й фотозвіт. Тільки у цьому разі можна сподіватись, що проект поступово втілюватиметься у життя. Постійно контактуємо з кураторами, до нас регулярно приїжджають спеціалісти, які займаються проектом, разом уточнюємо деталі, намагаємось враховувати не тільки основні моменти, а й дрібниці, час від часу звітуємо, надаємо всю необхідну інформацію та розрахунки. Все те не так просто, як декому здається на перший погляд, потрібні постійні наполегливі зусилля, але ж кінцеві результати варті того.

- На Вашу думку, які перспективи у світлі майбутніх змін має Осинівська загальноосвітня школа номер два? – запитую в освітянки з великим досвідом.

- Не хочу забігати наперед, але як би не складались обставини, вважаю і сподіваюсь на це, що наша школа має зберегтися. І це не тому, що я вболіваю за свою справу, живу нею. Логічно розмірковуючи: де ще навчатимуться діти з другої Осинове? Так, у нас не так багато учнів, як у селищах – зараз шістдесят школярів. Відзначу, що на моїй пам’яті, починаючі з 90-х років їхня кількість не перевищувала сімдесят дітей. Якщо батьки працюють в Новопскові і у них є свій транспорт, то зазвичай їхні діти там і навчаються. Там є Будинок дитячо-юнацької творчості, школа мистецтв, ДЮСШ, працюють різні гуртки та секції. На жаль, у нас фінансування на все те немає. Але таких дітей не так і багато. Вірю, що наша школа збережеться і буде працювати й надалі.

У наступному році нашій школі виповниться півстоліття, - вела далі Валентина Миколаївна, - потрібно підготуватися до ювілею: необхідно замінити шиферний дах на більш сучасний та надійний, це наша найболючіша проблема, адже, зрозуміло, що покрівля вже застаріла. Також потрібно встановити нові вхідні двері, адже старі ніби й ще досить надійні, ми їх постійно ремонтуємо, але ж виглядають вже архаїчно. Так що роботи вистачає.

Ось так, у трудових буднях і щоденних клопотах минає освітянське повсякдення. Разом зі своїми підлеглими та колегами (зараз у школі дванадцять вчителів, одна вчителька перебуває у декретній відпустці, а також кілька робітників техперсоналу) Валентина Миколаївна Мазнєва дбає про те, щоб не затихало шкільне життя на селі, щоб і надалі сільська школа залишалась освітнім, культурним, громадським центром села.

«Новопсковщина», №42 від 19 жовтня 2017р.

фото з сайту Осинівської ЗОШ №2


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь