A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Новопсковська селищна рада
Луганська область, Новопсковський район

Новопсковський вимір української трагедії 30-х років ХХ ст.

Дата: 23.11.2019 13:32
Кількість переглядів: 391

 

 

Історія Голодомору в Україні 1932-1933 рр. належить до найбільш актуальних наукових проблем вітчизняної історіографії, а також це найбільш досліджена тема, їй присвячено десятки, сотні праць. Дослідники вже з'ясували обставини, висловили обґрунтовані пояснення причин та проаналізували наслідки цього злочину комуністичного режиму, але немає одностайної думки про демографічні втрати населення, кількість прямих й опосередкованих жертв.

Говорячи про Голодомор, ми починаємо рахувати скількох українців було вбито голодом, політикою Сталіна, який знищував противників радянського ладу. З іншого боку мав місце саботаж селян до запровадження колгоспної системи господарювання.

Темою підрахунку втрат України у Голодоморі 1932 – 1933 років із 2007 року займається Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України імені М.Птухи. За висновками фахівців Інституту через Голодомор в УСРР загинуло 3 млн 941 тис. осіб. Непрямі втрати (дефіцит народжень) унаслідок Голодомору в Україні в 1932 – 1934 роках дорівнюють 600 тис. осіб.

Що стосується кількості втрат Новопсковщини в цій трагедії точної цифри немає. Приблизна кількість голодуючих та померлих у селах Новопсковського району на кінець 1933 року складає 3994 людини, а саме по населеним пунктам: Новопсков – 195, Шапарське –190, Лизіне – 53, Целуйкове – 26, Луб’янка – 12, Булавинівка – 94, Курячівка – 5, Новорозсош – 185, Павленкове – 121, Донцівка  – 260, Осинове І – 178, Осинове ІІ – 69, Рогове –178, Новобіла – 240, Литвинове – 104, Миколаївка – 84, Піски – 210, Закотне –295, Можняківка – 213, Білолуцьк – 45, Степне – 104, Тишківка – 181, Трембачеве – 74, Березівка – 122, Пантюхіне – 11.

За списками Національної книги пам’яті жертв Голодомору в Україні у Новопсковському районі (сучасні межі) померло 2828 осіб, із них: Білолуцька с/р – 34, Ганусівська с/р – 9, Донцівська с/р – 323, Заайдарівська с/р – 232, Закотнянська с/р – 323, Кам’янська с/р – 89, Козлівська с/р – 26, Можняківська с/р – 131, Новобілянська с/р – 236, Новопсковська с/р – 99, Новорозсошанська с/р – 72, Осинівська с/р – 362, Павленківська с/р – 185, Пісківська с/р – 214, Риб’янцівська с/р – 201, Рогівська с/р – 118, Танюшівська с/р – 174 особи.

Встановити загальну кількість жертв Голодомору неможливо, рахуючи по записах у книгах актів смерті. Спеціальні підрахунки загиблих не велися. По багатьох населених пунктах книги актів смерті не збереглися, або збереглися лише частково, було виявлено у них численні пропуски записів. Скільки не враховано смертей – невідомо. Невідомо також, хто із занесених до цих книг, помер саме від голоду. Причини смерті приховувалися. У семи сільських радах взагалі причина смерті не вказана, в інших вказані: розлад харчування, внутрішнє захворювання, катар шлунку, запалення кишок, гостре запалення внутрішніх органів та ін.  Не враховано тих, хто втратив здоров’я у 1932-1933 роках і помер наступного, 1934 року. Книги не враховують осіб, які, рятуючись від смерті, покинули рідні домівки і померли дорогою, або в інших місцях і не були внесені до відповідних документів.

Типовим прикладом терору було розкуркулювання, тобто репресування певної частки селян, щоб залякуванням змусити всіх інших подати заяву до колгоспу. Терор (у перекладі з французької – жах) і тероризм спрямовані на демонстративність, показовість. Хтось знищує, аби показати іншим, що буде з ними, якщо вони не змінять своєї поведінки у певному питанні. Критерій відбору в “куркулі” був один – рівень заможності. Заможні селяни більше, ніж інші, бажали зберегти приватну власність, яка давала їм засоби для прожиття. Однак статус незаможника не служив охоронною грамотою для тих, хто пручався. Таких незаможників репресували як “підкуркульників”. «Розкуркулені» селяни с. Заайдарівка, які були розстріляні 27 квітня 1933 року: Шейко Іван Маркович 35 р., Шейко Марія Марківна 35 р., Шейко  Марко 70 р., Шейко Петро Тимофійович 25 р., Шейко Євдокія Марківна 34 р, Шейко Раїса 5 р., Шейко Іван 3 р., Носова Олеся 69 р., Шестопалова 65 р., Шестопалова Марія 64 р., Могильний Петро Іванович 6 р., Могильна Марія Іванівна 10 р., Мордовець Марія Прокопівна 5 р., Образков Георгій Якович 57 р.

Тема  «Голодомору 1932-1933 років – геноциду Українського народу» ще не закрита, ми працюємо над нею і сьогодні. Додатком до локальної історії, а саме Новопсковського виміру української трагедії 30-х років ХХ ст., слугують джерела усної історії, зафіксовані у письмових свідченнях, аудіо записах, зокрема це спогади, інтерв’ю, щоденники, опитування, пам’ятні книги. У Новопсковському краєзнавчому музеї діє постійна експозиція, присвячена «Голодомору  1932 - 1933 рр. на Новопсковщині», на базі якої проходять тематичні екскурсії та заходи.

За матеріалами дослідження Алли Кобзар, Новопсковський краєзнавчий музей

Використані дослідником джерела ТУТ


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь