Договір між батьками про сплату аліментів на дитину
Договір про сплату аліментів є різновидом цивільно-правових договорів, що регулюється сімейним та цивільним законодавством.
Так, відповідно до вимог ст. 189 Сімейного кодексу України (далі – СК) батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину (так званий «аліментний договір»), яким визначається розмір та строки виплати.
Сторонами договору про сплату аліментів виступають батьки дитини. Вони мають право скласти такий договір як у період їх перебування у шлюбі, так і після його розірвання. Даний договір може бути укладений також між батьками, які не перебувають у шлюбі, якщо ці особи зареєстровані як батьки дитини.
Умови договору про сплату аліментів на дитину мають визначати розмір, строки, а також порядок виплати та підстави цільового використання аліментів і не можуть порушувати права дитини, які встановлені СК.
Необхідною умовою договору є визначення місця проживання дитини, яке співпадає з місцем проживання одного з батьків. Саме цей з батьків є аліментоотримувачем та власником аліментів (ч. 1 ст. 179 СК).
Найважливішою умовою договору є встановлення розміру аліментів, який визначається сторонами самостійно. Розмір аліментів може бути набагато вищим за той, на який одержувач аліментів міг би претендувати згідно із законом. Проте можливість щодо їх зменшення обмежена, оскільки існує правило СК про те, що умови договору не можуть порушувати права дитини, встановлені законодавством. Тобто у будь-якому випадку розмір аліментів за договором повинен відповідати вимогам ст. 182 СК, відповідно до якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Так, у 2020 році прожитковий мінімум на дітей становить:
– віком до 6 років:
- з 1 січня – 1779 грн;
– з 1 липня – 1859 грн;
– з 1 грудня – 1921 грн;
– віком від 6 до 18 років:
- з 1 січня – 2218 грн;
– з 1 липня – 2318 грн;
– з 1 грудня – 2395 грн.
При не дотриманні цього обмеження, передбаченого законодавством, договір про сплату аліментів може бути визнано недійсним у судовому порядку.
У договорі також визначається форма надання утримання тим з батьків, який проживає окремо від дитини: натуральна, грошова або змішана (ст. 181 СК). Якщо розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі, у договорі передбачаються умови щодо її індексації (ч. 2 ст. 184 СК).
Також необхідним є визначення строків виконання аліментних зобов’язань, які встановлюються за згодою сторін (щотижня, щомісячно, щоквартально тощо) із зазначенням крайньої дати виконання таких зобов’язань.
Зміни договору вчиняються шляхом укладення договору про зміни, який також підлягає нотаріальному посвідченню. Стороні, що вимагає зміни або припинення договору про сплату аліментів, при не отриманні згоди іншої сторони надано право звернутися до суду з позовом про зміну або розірвання договору.
За загальним правилом, припинення аліментного зобов’язання у батьків можливе у наступних випадках:
– досягнення дітьми повноліття, при цьому придбання дитиною повної дієздатності до досягнення повноліття в результаті народження у неї дитини, реєстрації шлюбу, укладення трудового договору або реєстрації особи як підприємця не є підставою для припинення обов’язку батьків щодо її утримання (ст. 180 СК).
– у разі усиновлення (удочеріння) дитини (ст. 232 СК).
– у випадку смерті однієї зі сторін — платника аліментів або самої дитини.
Крім того, у батьків дитини є право на укладення договору про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно дитині. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується самостійно утримувати її. Обов’язковою умовою укладення такого договору є одержання дозволу органу опіку і піклування. Такий договір також підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації і може вважатись договірною підставою припинення договору про сплату аліментів на дитину (ст. 190 СК).
Відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.
У випадку невиконання батьком (матір’ю) свого обов’язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.