Що робити, якщо вкусила собака або хижа тварина

Дата: 22.02.2024 10:11

Кількість переглядів: 142

Чому укуси тварин такі небезпечні?

Ніхто не застрахований від укусів тварин. Найчастіше людей кусають домашні собаки, рідше — кішки та дикі тварини: лисиці, вовки, білки, кажани, їжаки тощо. Укус тварини — це рана з надзвичайно високою, майже стовідсотковою ймовірністю інфікування. Серед інфекційних агентів, які можуть потрапити в організм при укусі тварини, є збудники смертельно небезпечних хвороб — сказу та правця. Від правильно та своєчасно наданої першої допомоги може залежати не тільки здоров’я, але й життя постраждалого.

Сказ — вірусна інфекція, яка без правильної і своєчасної допомоги неминуче веде до смерті інфікованого. Інкубаційний період сказу зазвичай триває 1-3 місяці, але може варіюватися від 1 тижня до 1 року в залежності від різних факторів. Це означає, що симптоми хвороби можуть виникати протягом цього періоду з моменту укусу. У 99% до інфікування людей призводять укуси собак.

Розрізняють укуси:

• легкі — неглибокі укуси плеча, передпліччя, нижніх кінцівок або тулуба;
• середньої важкості — поверхневі поодинокі укуси, подряпини від зубів;
• важкі — укуси голови, обличчя, шиї, пальців рук; множинні укуси; укуси, нанесені дикими хижими тваринами.

Що робити при укусах тварин?

1. При важких укусах негайно викличте швидку медичну допомогу.

2. Переконайтесь у відсутності небезпеки.

3. За можливості ізолюйте домашню тварину, бродячу чи дику тварину — запам’ятайте або сфотографуйте.

4. Ретельно промийте укус протягом 5 хвилин 20% мильним розчином — в лужному середовищі вірус сказу гине.

20% мильний розчин можна зробити так: шматок туалетного або, краще, третину шматка господарського мила розчинити в двох склянках води.

5. За наявності кровотечі зупиніть її, притиснувши рану на пару хвилин стерильною марлевою серветкою.

6. Обробіть рану 3% розчином перекису водню або 0,05% розчином хлоргексидину. Не бажано використовувати антисептики, що містять спирт, через загрозу опіків.

7. Накладіть на рану стерильну пов’язку.

8. При легких укусах та укусах середньої важкості протягом дня зверніться по медичну допомогу в травмпункт, де вам оброблять рану, призначать подальше лікування, за необхідності — введуть сироватку проти правця, дадуть чіткі вказівки, в які установи повідомити про підозрілу тварину.

Сказ – це гостре інфекційне захворювання всіх теплокровних тварин і людини, за якого уражається центральна нервова система з ознаками поліенцефаломієліту, супроводжується паралічами і завжди закінчується смертю.

Вірус сказу дуже чутливий до дії ультрафіолетових і прямих сонячних променів, миттєво гине при звичайних режимах пастеризації, кип’ятінні, під впливом 45-70% спирту, мильного розчину. 5 % йод вбиває вірус протягом 1 хвилини. В слині вірус зберігається 1 добу, в замороженому стані – 75 днів, у гліцерині – до 90 днів. Потрапивши до рани, він може зберігатися від кількох годин до кількох тижнів. Контактуючи з нервовими закінченнями, він починає рухатися до ЦНС, де розмножується у нейронах. Після нагромадження в ЦНС починається відцентровий рух – до слинових і очних залоз. Інкубаційний період складає від 7 днів до року і навіть більше.

Поширюють сказ у природі єнотовидні, лисиці, вовки, бродячі собаки та інші теплокровні тварини. Захворівши, дикі тварини перестають боятися людей, навіть удень можуть забігати у населені пункти, нападати на людей або тварин.

Сказ у собак

Хвора тварина стає пригніченою: лежить, втрачає апетит, до води байдужа – гідрофобії немає. Наприкінці другого дня виникає неспокій, собака намагається сховатися в куток (під ліжко чи в будку), хапає ротом повітря, може розгризати свою загоєну рану, ковтає неїстівні предмети. Може тікати з дому –до 50 км. за день, нападає на людей. Період збудження триває 3-4 дні, гине тварина на 6-8 день хвороби.

Найчастіше саме собака стає причиною зараження людини, тому що живе в оточенні людей. Щеплений собака, якщо його покусала хвора тварина, не є джерелом зараження, в нього не виникає агресивності, бажання кусати не виділяється слина, вірус сказу в слині відсутній.

Набагато частіше в Україні реєструється сказ кішок. Останніми роками сказ кішки є джерелом зараження кожної третьої людини, хворої на сказ. У кішки сказ має значно гостріший перебіг.

Перші ознаки: наростаючий неспокій, збудження, хриплий голос, переляканий погляд. Тварина стає агресивною, нападає, уникає господарів. Під час нападу її важко відірвати від рани через спазм жувальних м’язів. Рани глибокі, їхні краї злипаються і важко піддаються обробці. Це також характерно і для укусів лисиць.

Інкубаційний період у хворої на сказ людини триває від 7 днів до року, найчастіше ж він сягає 77-90 днів.

Тривалість залежить від місця укусу, локалізації і тяжкості, виду тварини яка вкусила.

Розрізняють три періоди сказу у людини.

1. Передвісники. Період триває 1-7 днів (буває 2-4), настає парестезія (оніміння) в місці укусу, збудливість, порушення психіки, ГРЗ, незрозумілий стрес, туга, похмурі думки, температура 38–40 градусів.
2. Збудження – починається несподівано. Перший напад гідрофобії: хворий різко відкидає кухоль з водою (спазми жувальних і дихальних м’язів), напади задухи стають дедалі частішими. Якщо спершу вони виникають від спроби пити воду, то згодом – від самої згадки про воду, її шум, краплі дощу. Виникає акрофобія – подув вітру, голосний звук, яскраве світло посилюють напад. Наростає збудження, хворий нагадує п'яну людину, бігає, агресивний, зрушує з місця важкі предмети. Сухість у роті змінюється слиновиділенням.
3. Якщо людина не померла, починається стадія паралічу, посилене слиновиділення. Хворий лежить нерухомо, галюцинує. Може почати ковтати і пити – ознаки швидкої смерті. Буває атиповий перебіг сказу – без ознак збудження і неспокою.

Медики наголошують, що до лікаря потрібно звертатися відразу після контакту (укусу або ослинення) з підозрілою твариною, тому що при проявах клінічних ознак врятувати хворого, як правило, вже не вдається. Інкубаційний період сказу триває достатньо довго – в середньому 1-3 місяці (хоча може тривати і до року). Перші ознаки хвороби виникають пізно, коли в мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), які роблять лікування проблематичним. Для полегшення виснажливого стану хворого проводиться симптоматичне лікування.

Однією з головних причин, що призводить до захворювання і смерті укушених скаженими тваринами людей, є небажання або незнання про необхідність піддатися профілактичному лікуванню вакциною. Крім того, причиною смерті від цього страшного захворювання стають пізнє звернення до фахівців, і отже, пізній початок лікування, а також перерване профілактичне лікування або порушення режиму поведінки щепленого у період антирабічних щеплень (вживання алкоголю).

З метою попередження сказу ветеринари ведуть боротьбу зі сказом серед собак, знищення бродячих тварин, профілактичну вакцинацію домашніх тварин.

Що необхідно робити, коли Вас покусала тварина ?

Якщо людину покусала тварина, необхідно якомога швидше промити рану водою з милом, обробити краї 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку і звернутись у травматологічні пункти (відділення) лікарні за медичною допомогою або до найближчого лікувально-профілактичного закладу.

Тварину, яка нанесла укус, в жодному разі не слід вбивати, її необхідно ізолювати, встановити за нею нагляд ветеринарним працівником протягом 10 днів, тобто максимального терміну появи клінічних ознак сказу у тварин.

У випадках отримання покусів дикими, безпритульними тваринами та за порадою лікаря-травматолога пройти курс антирабічних щеплень в стаціонарному відділенні лікарні. Адже ці щеплення є на сьогодні єдиним ефективним засобом профілактики, щоб не померти від сказу.

З метою профілактики сказу необхідно щорічно проводити щеплення собак та котів, при появі клінічних ознак захворювання доставляти тварину для огляду у ветеринарну установу і дотримуватись правил утримання та вигулу домашніх собак і котів, не створюючи небезпеки оточуючим.

Профілактика сказу буває індивідуальною і загальною. Індивідуальну профілактику здійснюють у осіб, які належать до групи ризику, через можливість зараження вірусом сказу. Це собаколови, мисливці, працівники лабораторій з діагностики сказу і листоноші у осередку інфекції. Для цього використовують антирабічну вакцину за такою схемою: дворазове введення підшкірне 5 мл вакцини з інтервалом 10 діб і ревакцинація щороку.

Загальна профілактика – це знищення бродячих і хворих на сказ собак, профілактичні щеплення собак.

Прогноз у разі нелікованого сказу безнадійний. Всі хворі, як правило, помирають.

« повернутися