Новопсковська селищна військова адміністрація

Луганська область Старобільський район

До 38-ї річниці Чорнобильської катастрофи

Дата: 26.04.2024 12:21
Кількість переглядів: 86

Фото без опису Цьогоріч, 26-го квітня, минає 38 років, як на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа. Масштаб Чорнобильської трагедії, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре відомий як вченим, так і політикам всього світу. В навколишнє середовище потрапило близько 3% радіонуклідів, які на момент аварії були накопичені в четвертому енергоблоці ЧАЕС. Чорнобильській катастрофі присвоїли сім балів з 7 можливих за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), що зробило її найбільшою техногенною катастрофою тих часів.

Через атомне пекло, ризикуючи своїм життям і здоров'ям, пройшли сотні тисяч ліквідаторів. Новопсковщина відрядила багато своїх фахівців на боротьбу з невідомою та неконтрольованою стихією. На  території краю до повномаштабного вторгнення проживало 149 осіб, які офіційно визнані постраждалими від Чорнобильської катастрофи, серед них  92 – це безпосередньо учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На жаль, більше 70 осіб пішли з життя.

Хіміки, вертольотчики, сапери, воїни інших спеціальностей разом з представниками різних відомств очищали територію від високорадіоактивних уламків, готували майданчики під інженерні споруди. Але головна увага приділялася 4-му реактору, з кратера якого викидались надпотужні потоки радіації. Пропонувались різні варіанти нейтралізації викидів: закрити реактор від його основи до верхньої частини такими теплопровідниками та фільтруючими матеріалами, як сполуки бору, доломіту, піску, свинцю, припинити в реакторі процеси горіння, знизити температуру природним шляхом. Зупинилися на першому варіанті – засипати реактор. Вирішення цього надзвичайно складного завдання Урядова комісія доручила авіаторам Київського військового округу, які виявили відвагу та високу майстерність. У другій половині дня 26 квітня було здійснено перші спроби закидати за допомогою вертольотів зруйнований реактор піском, бором і свинцем. Але в цей день мішки не долітали до черева реактора через високу температуру, яка була в ньому. Потоком розжареного повітря скинута на реактор маса знову піднімалась в атмосферу разом з радіацією. У подальші дні закидання реактора згаданими матеріалами було ефективнішим. Та тільки замовчувалося, хто цей пісок завантажував.

За інформацією Новопсковського краєзнавчого музею на Новопсковщині проживають родини, що постраждали від аварії на ЧАЕС. У 1986 році наша землячка працювала вчителькою у селі Россоха, що знаходилося у 30-ти кілометровій зоні. Ніч аварії пам’ятає добре. Від того, що вона бачила їй моторошно і зараз: за одну ніч розцвіли квіти. У бік станції рухались сотні вантажівок, автобусів, машин «швидкої допомоги». Людей не забезпечували спеціальним одягом, засобами захисту, тож вже в перші дні тисячі з них були опромінені. Сам факт аварії, її масштаби, наслідки – все це замовчувалося. Радянська влада робила все, щоб приховати від світу страшну катастрофу. Два дні світ нічого не знав про вибух. Про все, що робилося на станції, мешканці навколишніх сіл дізнавалися з чуток. Тож не маючи достовірних даних селяни працювали на ланах і городах. В школах йшло навчання, після аварії відбулася військово-патріотична гра «Зарница». Діти, не відаючи про те, яка смертельна небезпека чатує поруч, годинами бігали лісами й луками. В той час, коли світ здригнувся від розтрощеного вибухом реактора, школярів вигнали на роботу. Ніна Василівна разом з учнями та синами працювала на піщаному кар’єрі. Діти відрами відвантажували пісок для гасіння пожежі.

"Дорогі земляки, ми всі з вами пам'ятаємо героїзм тих, хто безстрашно вирушив на ліквідацію наслідків аварії, ризикуючи власним життям заради інших. Ми також вшановуємо пам'ять тих, хто постраждав від радіації, а також тих, хто віддалено або безпосередньо брав участь у рятувальних операціях. Цей день нагадує нам про важливість безпеки в ядерній енергетиці та про необхідність запобігання подібним трагедіям у майбутньому. Поведінка рф, що порушує міжнародні норми та зобов'язання, створює серйозну загрозу для всіх країн.  Поки світ із жахом міркує про те, чи застосує рф ядерну зброю, Україна вже понад два роки живе під загрозою ядерної катастрофи.

У перший день вторгнення російські військові захопили Чорнобильську АЕС, зона відчуження понад місяць була в окупації. Експерти фіксували підвищення рівня радіації. А на початку березня росіяни обстріляли енергоблоки найбільшої у Європі атомної станції - Запорізької АЕС. Вперше в історії людства військові свідомо стріляли та поцілили в атомний об'єкт. Розмістили на території ЗАЕС, військову техніку та боєприпаси. Мішенню російських військ стала й Південноукраїнська атомна станція біля Миколаєва, над якою вони запустили три ракети. За оцінками експертів, загроза влучання в ядерний реактор була високою.

У день роковин Чорнобильської трагедії, ми всі з вами віримо, що докладуться зусилля щоб забезпечити безпеку в ядерній сфері та будуть вжиті необхідні заходи для уникнення нових кризових ситуацій.

Пам'ятаймо про наслідки минулих помилок і працюймо разом над безпекою та добробутом нашого світу."  - Микола Старцев, начальник Новопсковської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області.



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Результати опитування

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь