Історія українського синьо-жовтого прапора: від княжих часів до державного символу
Походження синьо-жовтого поєднання кольорів як маркера української національної символіки сягає глибоких історичних коренів, що тісно переплітаються з ключовими моментами вітчизняної історії.
Перші історичні згадки
Перша історична згадка про синьо-жовте поєднання кольорів на українських землях датується 1256 роком – днем заснування Львова. Тоді на гербі міста Лева з'явився жовтий лев на блакитному тлі, що символізував силу та благородство. Це поєднання кольорів стало визначальним для українських земель на багато століть вперед.
Синьо-жовті кольори в козацьку епоху
Синьо-жовті кольори відігравали значну роль і в період козацтва, особливо у XVIII столітті. Козаки Запорізької Січі використовували сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, зображеннями православних святих або козацьких ватажків. Ці стяги були символом незалежності та військової звитяги.
Одним із яскравих прикладів присутності синьо-жовтих кольорів в українській культурі є картина Іллі Ріпина «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1891 р.). Над головами козаків Ріпин зобразив жовто-блакитні та червоно-чорні прапори. Важливим консультантом художника під час створення цієї картини був історик українського козацтва Дмитро Яворницький, який надав багато цінних артефактів зі своєї колекції, включно з козацькими прапорами.
Відродження прапора в XX столітті
17 березня 1917 року, в момент утворення Центральної Ради, синьо-жовтий прапор вперше з'явився публічно на державному рівні в Києві. Офіційне його визнання відбулося 22 березня 1918 року, коли Центральна Рада ухвалила закон, що затвердив полотнище з поєднанням жовтого та блакитного кольорів як офіційний прапор Української Народної Республіки (УНР). Під цим стягом українські юнаки захищали рідну землю в бою під Крутами, а також воїни Української Галицької армії боролися як проти польських військ, так і проти більшовицької навали.
Синьо-жовтий прапор на Новопсковщині
Історія синьо-жовтого прапора на території Новопсковщини припадає на кінець 1980-х років, коли цей символ отримав місцевий активіст, краєзнавець, педагог Валентин Золотарьов від В'ячеслава Чорновола. Це були часи суворої заборони на використання української національної символіки.
На початку 1990-х років синьо-жовті стяги з’явились і в інших активістів, молодих рухівців нашого краю. Проте більшість цих прапорів було втрачено безслідно. Перший синьо-жовтий прапор на Новопсковщині, що був важливим свідком становлення української державності та символіки, зберігався у краєзнавчому музеї.
Історія українського синьо-жовтого прапора є свідченням тривалого шляху, який пройшов цей символ від середньовіччя до офіційного визнання. Лише 28 січня 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий прапор як державний символ незалежної України.
Таким чином, синьо-жовтий прапор є не лише символом української незалежності, але й уособленням багатої історії та культурної спадщини народу, який зберіг свою самобутність крізь століття.
Запрошуємо до перегляду відео.